Янгол з нетрів Троєщини, бувальщина

Беруся розповідати про втрачені дитинства .... У кожного свої нюанси, але принцип один ... Політично-олігархічній нації не потрібні українські діти ... Ось це страшно. якщо вони не твої, то чужі ... і виростають з них ТІТУШКИ, повії, алконавти, ті, що обкурилися травки-миршавки .... кожен п'ятий, можливо сьомий українець пізнав сутінки сирітства ще від народження ... я тільки про це ... це найболючіше, що трапляється з нами .... ось якось так ... Лесьчина стріха Леська-Опудало – дивне дівоче створення жило на даху одноповерхового магазину. Тамтечки ночували ще два меншеньких бевзя – Ігорьок та Стаханчик. За Стаханчином було закріплено прізвисько «Стаханчик – налей в стаканчик». Казав він і добре всім у ту пору знане «не сси – прорвёмся!». Та нажаль ніяких проривів у дітлашні...